Версия для печати
27 нояб/ 2018

Поверніться... Избранное

Автор
Оцените материал
(0 голосов)

povern

Батькам...

Поверніться, рідні, поверніться!

Де ви там? В яких тепер краях?

Подивіться, любі, подивіться,

Як квітують трави у полях,

 

Як буяють, цвітом рясно вкриті,

Навесні замріяні сади,

Як палає сонце у блакиті,

Як схилились верби до води,

 

Як працюють невгамовні бджоли...

Світ живе, радіє, він не згас.

То невже, скажіть, невже ніколи

Не побачу, дорогенькі, вас?

 

Звісно, є мене за що картати...

На одну, хоча б, єдину мить

Завітайте до моєї хати,

Сядьте поруч, хочете – сваріть.

 

Тільки б вас побачити, почути,

Линути до вашого тепла,

Пригорнутись і любов відчути,

Як тоді, коли була мала...

 

Як ви там, куди доріг немає?

Розкажіть про себе уві сні.

Добрі, чуйні, золоті, благаю:

Передайте вісточку мені...

Прочитано 3489 раз Последнее изменение 29 нояб/ 2018
Раиса Татаркова

Моя малая родина - Донбасс. Родилась в Донецкой области, закончила исторический факультет Луганского педагогического  института. Преподавала историю, право и философию в школах Херсона, где проживаю и сейчас. Писать стала в очень зрелом возрасте и совершенно случайно. Член литстудии "Парус надежды". Мой литературный наставник - писатель Леонид Марченко. Именно он научил меня писать. Дипломант и лауреат литературного конкурса им. Бориса Лавренёва. Первая моя публикация появилась в журнале "Отражение". Люблю писать для детей, являюсь одним из авторов литературно-художественного детского издания "Настенька". 

Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Последнее от Раиса Татаркова