ПРОИЗВЕДЕНИЯ НАШИХ ДРУЗЕЙ (349)
- Произведения наших друзей
Подкатегории
Каюсь, я долгое время не придавал значения эндшпилю. Я старался в шахматной партии все решить в середине игры. Любил авантюрные варианты, охотно жертвовал фигуры. Меня манил вихрь комбинаций. Стоило ли думать об эндшпиле, когда рушились пешечные преграды, и взламывалась защита. И противник вынужден был класть своего короля. Шахматы не были целью моей жизни. Для меня это была просто игра. Серьезные игроки думали об эндшпиле и старались не тратить сил впустую. И в эндшпиле так сказывалась каждая сбереженная пешка, становившаяся ферзем.
Играть в шахматы я начал рано. Когда учился еще в первом классе, я буквально надоел всем окружающим меня взрослым и своим сверстникам, преследуя по пятам людей, умеющих передвигать фигуры на доске. Я не успокаивался, пока не обыгрывал очередного партнера. Никаких книжек по теории любимой игры я не знал, тогда, в послевоенные годы, не только этих книжек не было, вообще мало книг попадалось. Были и голод, и холод, но я ничего не замечал, если передо мною разворачивалась чудесная цепь построений на черных и белых клетках.
Через село тече маленька річечка, поросла очеретом. Тече так повільно, що стоячи на березі, майже неможливо здогадатися, у який бік плине течія. У теплу пору року річка вкривається смарагдовою ряскою. Болото та й годі! Та гуси і качки не скаржаться, бо наїдаються удосталь. Річка така замулена, що крім карасів ніякі інші риби тут і не живуть. Зате в ній надзвичайно багато жаб. Справжнісіньке жаб’яче царство!
Подробнее ...
Легкий вітерець підганяв теплі морські хвилі, які ліниво накочувалися на берег. Час був ранній, та на пляжі вже зібралося чимало відпочиваючих, серед яких були і киянки – мати і донька. Вони вже встигли скупатися, позагоряти на сонці, а тепер розкривали великі парасолі над своїми лежаками. Дівчинка вперше приїхала на море і виглядала дуже щасливою.
Сестрички Наталка і Тетянка сиділи в альтанці і ретельно зафарбовували картинки у книжці-розмальовці, кожна – у своїй і своїми фарбами. Це була гра: хто швидше і гарніше розфарбує картинку. А картинки були однаковими, як і книжки, як і фарби. Та й дівчатка теж були однаковими, як дві краплі води, адже вони – близнюки. Мама і одягала своїх доньок однаково: на обох сестричках були рожеві платтячка з барвистими метеликами, а волосся прикрашали шпильки у вигляді пташки. Розрізнити дівчаток було дуже непросто.
